More Related Content
Similar to волинська область (20)
More from Women's Consortium of Ukraine (14)
волинська область
- 1. Ґендерний портрет Волинської області ВОГО “Ґендерний центр”
- 2. Рішення Волинсько ї обласної ради від 21.06.2007 № 13/15 «Про обласну програму з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року»
- 3. Регіональний механізм (Волинська область) Координаційна рада з питань ґендерної політики Радник з ґендерних питань Незалежні громадські організації
- 4. Громадські організації як суб'єкти ґендерних змін Громадські організації, які займаються вирішенням ґендерних проблем поділяються на: жіночі – Україна / 1500 / Волинь / 7 чоловічі – Україна / 10 / Волинь / 0 феміністичні – Україна / 40 / Волинь / 0 ґендерні - Україна / 30 / Волинь / 1+5 (ґендерно орієнтовані) 44 незалежні громадські організації в області створені ж і нками
- 5. Ґендерний портрет Волинської області (статистика - 2007-2009) На Волині проживає 549,4 тис . жінок ( 53% ) і 485,9 тис. ( 47% ) чоловіків. Середня очікувана тривалість життя при народженні - 75 років для жінок і 62 - для чоловіків. На кожні 100 представниць припадає лише 88 чоловіків. Волинянки є одними з наймолодших жінок України, їх середній вік складає 40 років. Молодші жінки лише на Закарпатті та Рівненщині
- 6. Ґендерний портрет Волинської області (статистика - 2007-2009) Найбільш поширені причини смерті в області –серцево-судинні захворювання, онкозахворювання, хвороби дихальних шляхів. Смертність від самогубств – 210 осіб, з них 29 жінок і 181 чоловік. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД: жінки – 20%, чоловіки – 80%. Розподіл засуджених осіб, які скоїли злочини – 87% чоловіки і 14% жінки. Наркозалежні – 81% чоловіків і 19% жінок. Розподіл осіб, які займаються бродяжництвом (жебрацтвом) - 82% чоловіки, 14 % жінок
- 7. Ґендерний портрет Волинської області (зайнятість) На ринку праці наявний більший попит на працівників-чоловіків водночас із більшою пропозицією робочої сили жінок, що відображає дисбаланс даного ринку. Претендентів на роботу беруть керуючись критеріями статі та віку. Заробітна плата жінки складає 81,6% зарплати чоловіка . Жіноча стать домінує на офіційному ринку праці. На кінець минулого року серед безробітних їх було 53%, або 6,7 тис. осіб і майже 800 з них мали дітей віком до 6 років, 25% – одинокі матері
- 8. Ґендерний портрет Волинської області (зайнятість) Серед зайнятих в економіці та соціальній сфері області 55% становлять жінки. Жіноча праця традиційно більш поширена в сферах охорони здоров’я, соціальної допомоги, освіти, готельного і ресторанного бізнесу, індивідуальній трудовій діяльності – 80-76% зайнятих у відповідних видах діяльності
- 9. Ґендерний портрет Волинської області (державна служба) Аналіз статистичних даних кадрового складу органів державної влади України підтверджує низький відсоток жінок-керівників (ІІІ категорія – 17% ), а серед службовців І-ІІ категорії вони взагалі відсутні, хоча серед усіх державних службовців жінки становлять 75%
- 10. Ґендерний портрет Волинської області (освіта) Посилення фемінізації у вузах у 90-х роках було обумовлено передовсім складною економічною ситуацією, коли частина науковців-чоловіків перейшла у бізнес і політику. Жінки ж мають відносно невисокий рівень професійної та територіальної мобільності, тому задовольняються порівняно невисокими зарплатами і невеликою завантаженістю
- 11. Ґендерний портрет Волинської області (освіта) У волинських вищих навчальних закладах майже 21 тис. жінок здобуває вищу освіту, традиційно становлячи більшість серед студентів ( троє з кожних п’яти ). При цьому студентки надають перевагу професіям у галузі освіти, економіки, комерції та підприємництва. Серед аспірантів та докторантів жінки становлять майже дві третини . Більше половини кандидатів наук та кожен п’ятий доктор наук нашого краю – жінка
- 12. Ґендерний портрет Волинської області (сімейна сфера) Традиційний поділ робіт і обов’язків у сім’ї на суто чоловічі і суто жіночі У жінок продовжується подвійна або і потрійна зайнятість Насильство в сім’ї
- 13. Ґендерний портрет Волинської області (реклама) Використання традиційних ґендерних стереотипів та ролей у рекламі часто носить дискримінаційний характер
- 17. Суб ’ єкти ґендерних змін Державне управління Місцеве самоврядування Незалежні громадські організації Правова система Економіка Засоби масової інформації Освіта Наука Статистика
- 18. Висновки Найважливішим механізмом вдосконалення і реформування ґендерної політики є тісна співпраця державних, місцевих владних структур, громадських об’єднань, ЗМІ. Потребує вдосконалення інституційний механізм забезпечення ґендерної рівності, а саме, запровадження служби Контролера з рівних можливостей жінок і чоловіків. Законодавчо гарантувати ширший доступ громадських організацій до засобів масової інформації. Активніше формувати громадську думку через ЗМІ щодо позитивів впровадження ґендерної рівності в українському суспільстві. Громадським організаціям тісніше координувати свої зусилля для вирішення актуальних ґендерних проблем і лобіювання інтересів громад, розвивати свої мережі