More Related Content
What's hot (19)
More from Oksana Bryk (18)
Recently uploaded (8)
Основні випадки диференціювання
- 1. Тема: Функція. 1. Поняття функції. 2. Способи задання функцій. 3. Класифікація елементарних функцій. 4. Монотонні функції. 5. Парні та непарні функції. 6. Періодичні функції. 7. Перетворення графіка функцій.
- 2. Озн. 1. Функцією називають відповідність між елементами двох множин х та у, при якій кожному елементові першої множини х відповідає не більше одного елемента у другої множини. Х У
- 3. Змінна х називається незалежною змінною, або аргументом, а змінна у – залежною змінною, або функцією. Під символом у = f(х) розуміють те правило, за яким кожному х відповідає у, або ті операції, які треба виконати над аргументом, щоб дістати відповідне значення функції.
- 4. Озн. 2: Множина всіх тих елементів з Х, для яких є відповідні елементи множини У, називається областю визначення, а множина всіх тих елементів з У, що відповідають елементам з Х, − областю значень даної функції. Приклад: Для функції у = х + 4 область визначення: х є R. Область значень: у є R . Для функції область визначення: область значень: õ ó 4 ; 0 0 ; х ; 0 0 ; у
- 5. Озн. 3: Графіком функції f називається множина точок (х;у) на координатній площині, таких, що перебігають всю множину D(f), а у = f(х). у=2х+3.
- 6. Способи задання функції Аналітичний Графічний Табличний у=2х-3 х 0 1 у -3 -1
- 7. Озн. 4: Лінійною називають функцію, яку можна задати формулою у = ах + b, де х – аргумент, а і b – будь-які числа. 1.Область визначення: х є R . 2.Область значень: у є R . 3.При а>0 функція зростає, при а<0 спадає.
- 8. Озн. 5: Змінну у називають обернено пропорційною до змінної х, якщо відповідні значення цих змінних зв’язані рівністю 1.Область визначення: 2.Область значень: 3.При k>0 функція спадає, при k<0–зростає. ; 0 0 ; х ; 0 0 ; у х k у
- 9. Озн. 6: Квадратичною називають функцію, яку можна задати формулою у=ах2+bх+с, де х – змінна, а ≠ 0, b і с – числа. 1. Область визначення: х є R . 2. Область значень: у є R . Графіком квадратичної функції є парабола; якщо а>0, то її гілки напрямлені вгору; якщо а < 0, то її гілки напрямлені вниз. Вершина цієї параболи має координати a b c a b 4 ; 2 2
- 10. а<0, D<0 а<0, D>0 а<0, D=0 а>0, D<0 а>0, D>0 а>0, D=0
- 11. Монотонні функції Озн. 7: Нехай функція у = f(х) визначена на множині А. Якщо для двох довільних різних значень х1 і х2 аргументу, взятих із множини А, з нерівності х1 < х2 випливає, що: а) f(х1) < f(х2) , то функція називається зростаючою; б) f(х1) > f(х2), функція називається спадною.
- 12. Парні та непарні функції. Озн. 8: Нехай функція f(х) визначена на множині А. Функцію f(х) називають парною, якщо f(–х)= f(х), і непарною, якщо f(–х)=– f(х). Графік парної функції симетричний відносно осі Оу, а непарної – відносно початку координат.
- 13. Приклади: 1) Функція у=х2+2 є парною. Ії графік симетричний відносно осі Оу. 2) Функція не непарною. Ії графік симетричний відносно початку координат. 3) Функція у=2х+2 не є парною та не є непарною. Така функція називається ні парною ні непарною. х у 8 1). 2). 3).
- 14. Періодичні функції. Озн. 9: Функція f(х), визначена на всій числовій прямій, називається періодичною, якщо існує таке число Т, що f(х+Т)= f(х). Число Т називається періодом функції. Якщо Т – період функції, то її періодами є також числа кТ, де к є Z.
- 15. Перетворення графіка функцій 1. Графік функції y=f(x)+b отримуємо паралельним перенесенням вздовж осі Оу на величину, що дорівнює b.
- 16. Перетворення графіка функцій 2. Графік функції y=f(x+а) отримуємо паралельним перенесенням вздовж осі Ох на величину, що дорівнює а.
- 17. Перетворення графіка функцій 3. Графік функції, отримуємо з графіка функції при 0<с<1 за допомогою стискування в разів ординат останнього, а при с>1 за допомогою розтягування в с разів його ординат із збереженням відповідних абсцис.
- 18. Перетворення графіка функцій 4. Графік функції , дістаємо з графіка функції при 0<k<1 за допомогою збільшенням в разів абсцис його точок, а при k>1 зменшенням в k разів абсцис його точок із збереженням їхніх ординат.
- 19. Приклад: Користуючись графіком функції у=х2, побудувати графік функції у=(х+1)2+2. .