ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Частинні похідні функції двох змінних
Зміст
1. Частинні похідні.
Приклади використання частинних похідних.
2. Градієнт.
Приклад використання градієнта.
3. Похідна за напрямом.
Приклад використання похідної.
Частинною (частковою) похідною від функції f(x,y) за аргументом
x називається границя
Частинну (часткова) похідну від функції f(x,y) за аргументом y
визначають аналогічно.
Для частинних похідних від функції f(x,y) використовують такі
позначення :
f′x(x,y); z′x; ;
f′y(x,y); z′y; .
Частинні похідні та задають напрями дотичних до
поверхні z = f(x,y).
Варто пригадати, що звичайна похідна f′(x) = задає напрям
дотичної до кривої y = f(x).
( ) dx
yxfyxxf
x
xyxf
),(),(
0
lim,
−∆+
→∆
=′
x
f
x
z
∂
∂
∂
∂
;
y
f
y
z
∂
∂
∂
∂
;
x
z
∂
∂
y
z
∂
∂
dx
df
Приклади
1. Нехай
Тоді
2. Нехай Q=K0.6
⋅L0.4
. Знайдемо відповідні частинні похідні
(Випуск продукції зростає зі збільшенням затрат як капіталу,
так і праці).
22
324 yxyxz ++=
yx
y
z
yx
x
z
6228 +=
∂
∂
+=
∂
∂
06.06.06.0 4.0
4.0
4.04.0
>==⋅⋅=
∂
∂ −
K
Q
K
L
LK
K
Q
04.04.04.0 6.0
6.0
6.06.0
>==⋅⋅=
∂
∂ −
L
Q
L
K
LK
L
Q
Градієнт
Градієнт — векторна величина, яка визначає в
кожній точці простору не лише швидкість зміни, а й
напрямок найшвидшої зміни функції, що залежить від
координат.
Для скалярного поля градієнт визначається
формулою:
де i, j, k - орти системи відліку.
Це означення узагальнюється на простори будь-якої
розмірності
Приклад
Градієнт скалярного поля
Градієнт скалярного поля (рос. градиент скалярного
поля, англ. gradient of scalar field, нім. Skalarfeld-
Gradient m) – вектор, проекціями якого на
координатні осі є частинні похідні функції, яка
описує дане поле. Практичне тлумачення полягає
в тому, що він визначає напрям, у якому задане
скалярне поле змінюється найшвидше.
Похідна за напрямом
Для характеристики зміни скалярного поля в заданому
напрямі вводять поняття похідної за напрямом.
Виведемо формулу для обчислення похідної за
напрямом. Припустимо , що функція u(x;y;z)
диференційована в точці M. Тоді її повний приріст в
цій точці можна записати так:
де нескінченно малі функції при
то
zyxz
z
u
y
y
u
x
x
u
ul ∆+∆+∆+∆
∂
∂
+∆
∂
∂
+∆
∂
∂
=∆ 32 εεε
321 ,, εεε 0→∆l
γεβεαεγβα coscoscoscoscoscos 321 +++
∂
∂
+
∂
∂
+
∂
∂
=
∆
∆
z
u
y
u
x
u
l
ul
Перейшовши до границі при ,дістанемо формулу для
обчислення похідної за напрямом
З формули випливає, що частинні похідні є окремими
випадками похідної за напрямом.
0→∆l
γβα coscoscos
z
u
y
u
x
u
l
u
∂
∂
+
∂
∂
+
∂
∂
=
∂
∂
Приклад
Знайти похідну функції в точці A(1;2;-1) за
напрямом від точки А до точки B(2;4;-3). З'ясувати
характер зміни поля в даному напрямі.
Знаходимо вектор і його напрямні косинуси:
Тепер обчислимо значення частинних похідних в точці А:
Оскільки , то задана функція в даному напрямі
зростає.
22
2 yxzxu +−=
→
= ABl

3
2
cos,
3
2
cos,
3
1
cos,22 −===−+= λβαkjil

( )
3
16
)
3
2
(2
3
2
4
3
1
4;22;2;422 =−⋅−⋅+⋅=
∂
∂
−=−=
∂
∂
=
∂
∂
=−=
∂
∂
A
A
A
A
A
A
A l
u
x
z
u
y
y
u
zx
x
u
0〉
∂
∂
l
u
Приклад
Знайти похідну функції в точці A(1;2;-1) за
напрямом від точки А до точки B(2;4;-3). З'ясувати
характер зміни поля в даному напрямі.
Знаходимо вектор і його напрямні косинуси:
Тепер обчислимо значення частинних похідних в точці А:
Оскільки , то задана функція в даному напрямі
зростає.
22
2 yxzxu +−=
→
= ABl

3
2
cos,
3
2
cos,
3
1
cos,22 −===−+= λβαkjil

( )
3
16
)
3
2
(2
3
2
4
3
1
4;22;2;422 =−⋅−⋅+⋅=
∂
∂
−=−=
∂
∂
=
∂
∂
=−=
∂
∂
A
A
A
A
A
A
A l
u
x
z
u
y
y
u
zx
x
u
0〉
∂
∂
l
u

More Related Content

Частинні похідні функції двох змінних

  • 2. Зміст 1. Частинні похідні. Приклади використання частинних похідних. 2. Градієнт. Приклад використання градієнта. 3. Похідна за напрямом. Приклад використання похідної.
  • 3. Частинною (частковою) похідною від функції f(x,y) за аргументом x називається границя Частинну (часткова) похідну від функції f(x,y) за аргументом y визначають аналогічно. Для частинних похідних від функції f(x,y) використовують такі позначення : f′x(x,y); z′x; ; f′y(x,y); z′y; . Частинні похідні та задають напрями дотичних до поверхні z = f(x,y). Варто пригадати, що звичайна похідна f′(x) = задає напрям дотичної до кривої y = f(x). ( ) dx yxfyxxf x xyxf ),(),( 0 lim, −∆+ →∆ =′ x f x z ∂ ∂ ∂ ∂ ; y f y z ∂ ∂ ∂ ∂ ; x z ∂ ∂ y z ∂ ∂ dx df
  • 4. Приклади 1. Нехай Тоді 2. Нехай Q=K0.6 ⋅L0.4 . Знайдемо відповідні частинні похідні (Випуск продукції зростає зі збільшенням затрат як капіталу, так і праці). 22 324 yxyxz ++= yx y z yx x z 6228 += ∂ ∂ += ∂ ∂ 06.06.06.0 4.0 4.0 4.04.0 >==⋅⋅= ∂ ∂ − K Q K L LK K Q 04.04.04.0 6.0 6.0 6.06.0 >==⋅⋅= ∂ ∂ − L Q L K LK L Q
  • 5. Градієнт Градієнт — векторна величина, яка визначає в кожній точці простору не лише швидкість зміни, а й напрямок найшвидшої зміни функції, що залежить від координат. Для скалярного поля градієнт визначається формулою: де i, j, k - орти системи відліку. Це означення узагальнюється на простори будь-якої розмірності
  • 6. Приклад Градієнт скалярного поля Градієнт скалярного поля (рос. градиент скалярного поля, англ. gradient of scalar field, нім. Skalarfeld- Gradient m) – вектор, проекціями якого на координатні осі є частинні похідні функції, яка описує дане поле. Практичне тлумачення полягає в тому, що він визначає напрям, у якому задане скалярне поле змінюється найшвидше.
  • 7. Похідна за напрямом Для характеристики зміни скалярного поля в заданому напрямі вводять поняття похідної за напрямом. Виведемо формулу для обчислення похідної за напрямом. Припустимо , що функція u(x;y;z) диференційована в точці M. Тоді її повний приріст в цій точці можна записати так: де нескінченно малі функції при то zyxz z u y y u x x u ul ∆+∆+∆+∆ ∂ ∂ +∆ ∂ ∂ +∆ ∂ ∂ =∆ 32 εεε 321 ,, εεε 0→∆l γεβεαεγβα coscoscoscoscoscos 321 +++ ∂ ∂ + ∂ ∂ + ∂ ∂ = ∆ ∆ z u y u x u l ul
  • 8. Перейшовши до границі при ,дістанемо формулу для обчислення похідної за напрямом З формули випливає, що частинні похідні є окремими випадками похідної за напрямом. 0→∆l γβα coscoscos z u y u x u l u ∂ ∂ + ∂ ∂ + ∂ ∂ = ∂ ∂
  • 9. Приклад Знайти похідну функції в точці A(1;2;-1) за напрямом від точки А до точки B(2;4;-3). З'ясувати характер зміни поля в даному напрямі. Знаходимо вектор і його напрямні косинуси: Тепер обчислимо значення частинних похідних в точці А: Оскільки , то задана функція в даному напрямі зростає. 22 2 yxzxu +−= → = ABl  3 2 cos, 3 2 cos, 3 1 cos,22 −===−+= λβαkjil  ( ) 3 16 ) 3 2 (2 3 2 4 3 1 4;22;2;422 =−⋅−⋅+⋅= ∂ ∂ −=−= ∂ ∂ = ∂ ∂ =−= ∂ ∂ A A A A A A A l u x z u y y u zx x u 0〉 ∂ ∂ l u
  • 10. Приклад Знайти похідну функції в точці A(1;2;-1) за напрямом від точки А до точки B(2;4;-3). З'ясувати характер зміни поля в даному напрямі. Знаходимо вектор і його напрямні косинуси: Тепер обчислимо значення частинних похідних в точці А: Оскільки , то задана функція в даному напрямі зростає. 22 2 yxzxu +−= → = ABl  3 2 cos, 3 2 cos, 3 1 cos,22 −===−+= λβαkjil  ( ) 3 16 ) 3 2 (2 3 2 4 3 1 4;22;2;422 =−⋅−⋅+⋅= ∂ ∂ −=−= ∂ ∂ = ∂ ∂ =−= ∂ ∂ A A A A A A A l u x z u y y u zx x u 0〉 ∂ ∂ l u